Спочатку, як тільки виник задум розповісти вам цю історію, я довго міркувала, якими іменами наректи двох моїх чудових маленьких героїнь. Але вирішила, що це буде помилкою, оскільки все якось склалося так, що ім’я кожної з тих дівчаток стало частиною їхньої долі. Ось, наприклад, п’ятирічна Богданка. Як можу я змінити їй ім’я, коли вона справді Богом дана батькам? Роками подружжя очікувало дитинки, аж поки з’явилося у них оте чарівне дитя. Богданка — красунечка, улюблениця і пестунка батьків, дідуся і обох бабусь. Матуся і татусь не натішаться нею, виконують усі її забаганки. Коли приїде дівчинка з родиною із міста, чує її уся вулиця, хоча скільки вже отої вулиці зосталося — більшість її мешканців знайшла останній притулок аж за селом… Іншу героїню моєї розповіді звати Софійкою, але вдома всі кличуть її Сонею. Про Софійку односельці можуть розповісти набагато більше, ніж про її батьків. Усім відомо, що ця сім’я оселилася у порожній добротній хатині з гарними прибудовами, городом, садом десь близько двох років назад — її привіз син колишніх господарів, щоб було, як думалося, кому доглянути за садибою. Приїхали ні з чим. Сусіди поприносили продукти, тарілки, ложки, каструлі, хоча дивувалися бідності родини із трьома дітьми. Нехай-- хто знає, яке лихо привело цю сім’ю у Богом забуте село. Ні батько, ні мати Соні нікому не розповідають, хто вони і звідки — таємниця за сімома замками. І старший брат дівчинки, котрому, кажуть, років дев’ятнадцять--двадцять, також мовчить. Жалісливі жінки довго допомагали незнайомцям, як могли, та згодом помітили, що новоприбулі почали заглядати у чарку, не дуже поспішають себе забезпечувати, лінуються навіть город засадити, хоча мають насіння – сусіди вділили. Двоє менших діток невмивані, нечесані, ходять у невипраній одежі. Зараз Соні також чотири - п’ять рочків. Скажете, таких сімей є доволі в Україні і вже не дуже цікаво про них читати? Маєте рацію, але я розповім про Софійку так, як про неї розказала моя мама — добра, щиросердна жінка, котра всіх жаліє, небайдужа до чужої біди. Софійка--дівчинка розумна, кмітлива. Але не це вражає сусідів. У малої добра і дуже світла душа. Вітається із сусідами ще здалеку, даруючи теплу усмішку. А очі… Ті очі — глибокі, великі, без тіні образи, жалю, смутку, що доля обділила не лише іграшками, смаколиками, але й чистим одягом й смачним обідом. Коли мама розповідає про дивні оченята цієї дитини, утирає сльози. Я навіть пожаліла, що не знала про долю Софійки раніше, а то обов’язково привезла б їй гостинець. Ті очі торкаються душ сільських жіночок і чоловіків, бо, кажуть, стільки любові, терпіння, відданості не зустрічали до сих пір не тільки у дорослих, але й у дітей. Маленька готова весь світ обійняти, пробачити усі кривди, які встигла відчути і які ще відчує у своєму житті в майбутньому.
Софійка, як тільки бачила Богданку на подвір’ї сусідів, відразу прибігала —а як інакше--приїхала подруга.
Історія, яку хочу розповісти, трапилася минулого тижня. Дівчатка надворі ласували суницею, гралися м’ячиком, із собачкою, котиками та за своїми дитячими справами забруднили одяг. Забруднила лише Богданка, бо у Соні він був й до того нечистим й неохайним. Богданку, котру всі називали чепурушкою, матуся присоромила, і та побігла миттю переодягатися.
Повернувшись, Богданка крутнулася на одній нозі перед подругою:
--Правда, мені личить це плаття?— запитала задоволено.
--У тебе гарна сукня,--промовило дівча і, ледь-ледь зітхнувши, додало:-- І моя колись була новенька і чистенька. Цей діалог почула бабуся Богданки. До горла старшої жінки підкотився клубок, і її мокрі очі пригорнули дівчинку, з розкуйовдженим волоссям, невмивану кілька днів, у зношеному платтячку. Бо за що батькам купити нове: їм ледве на плящину горілки і цигарки вистачає…
Після цього випадку ( а в селі чутки розносяться швидко) мешканці нашої вулиці аж прикипіли серцем до маленької дівчинки Соні, котра, незважаючи на вік вміє не ображатися, дарувати людям тепло, вроджену й невтрачену світлість, якої так сьогодні бракує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793514
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 28.05.2018
автор: Valentyna_S