Червоніє грядка тюльпанного дива.
Підійду до них близенько – і я вже щаслива.
Стану на коліна, обійму голівки,
Дайте й я нап’юсь нектару, мої любі бджілки.
Занурюсь обличчям в глибинність до згубу,
Мабуть в цім медовім раю я й себе забуду.
Десь я загублюся, чи свідомість втрачу,
Нап’юсь віддиху тюльпанів – дивосвіт побачу.
Сонце розпалилось – з них духмяність лине,
Їх життя яскраве, але швидкоплинне.
Пелюстки відкриті – серця на долоні.
Жаркий доторк промінців – пістолет до скроні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793530
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2018
автор: Лариса Чорноус