Забуяли сади цвітом
черемшина пахне.
Зіроньки дівочу долю
малюють на щастя.
Лине в серці співаючи
пісня про кохання,
Чистої роси краплина
на устах зізнання.
Біле личко, чорні брови,
ще й рожеві щічки.
Не забуду я до віку,
милої Марічки.
Як сміється - серце мліє,
підморгне - втікаю,
Манить, вабить і не знаю,
що вдіяти маю.
Ой Марічко-серце моє,
сині твої очі.
пянким трунком напуваєш,
легіня щоночі.
Неземна твоя краса,
зводить і марнує.
крає серденько гаряче
пянить і чарує.
Біле личко, чорні брови,
ще й рожеві щічки.
Не забуду я до віку,
милої Марічки.
Як сміється - серце мліє,
підморгне - втікаю,
Манить, вабить і не знаю,
що вдіяти маю.
Руслана Ліщинська-Солецька
28 травня 2018
ruslana679@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793556
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька