Вуличний вітер – не те, що нагірний.
Грізний деревам, та стінам покірний.
Дрібно, піщано, дощано, сітями,
Зелено, зелено – яж до нестями.
Зелено – вже до нестерпного глуму,
Так наковтатись зеленого шуму!
Дрібно, піщано збиваються коси.
Де тебе, телепню, вдень тільки носить?
Вітер дурний, що приходить надвечір,
Вітер страшний комашиній малечі.
Вітер – співець, та ріденьке сопрано,
Вітер-ловець, ти явився зарано.
Що ти поробиш байдужому роду?
Вуличний вітер звіває свободу.
Вітер дурний, що надвечір приходить,
Вітер буйний дрібно сіті городить.
Вітер-ловець, що прийшов з океану,
Вітер-мудрець, що прийшов не зарано.
Вуличний вітер – не те, що нагірний.
Одіж зриває, та стінам покірний.
21.05.1996
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793589
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.05.2018
автор: Надія Медведовська