-Хто ти?- питала тополя,
пильно вдивляючись в очі...
-Певно невільниця, сестро,-
хтіла б за гори, та годі...
-Хтіла, щоби обладунки
були легкими, як крила...
Хтіла б летіти за вітром,-
зранена терням - безсила...
-Ні! Не безсила в недолі!
Хрест не покинутий - воля!
В серці любов, як тернина...
Ти споконвіку - Людина!
28.05.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2018
автор: Іванюк Ірина