Літо. Тиша. Село. Вихідні.
І нема покриття для мобілки,
Інтернету нема. Ми одні.
Та лелеки в гнізді. Та ось бджілки.
Скільки років я жив у селі!
Думав: буду до смерті там жити
Серед гір тих на кримській землі
У своєму затишному світі.
Я свідомо його проміняв
На бої за свободу країни,
На бої, що в них б'юся щодня,
Що відкривсь другий фронт у них нині.
Другий фронт є тепер головним.
Відібрати повинні ми владу
У злочинців, що чинять вони
Мародерство суцільне і зраду.
Подолаймо цю банду лиху!
І тоді буде вже недалеко
Перемога. І хай на даху
В'ють у нас свої гнізда лелеки.
[i]09.07.2017, с. Ковчин
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793716
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2018
автор: Петро Рух