Кохання не минає.

Пам'ятаю  свій  третій  клас,
Після  тривалої  розлуки  з  життям,
Повернулась  знову  назад,
На  той  час  я  була  ще  зовсім  дитям.

Саме  тоді  познайомилась  з  хлопчиною,
На  два  роки  старший  мене,
Забула,  що  стало  нашою  причиною,
Та  все  інше  було  німе.

Минуло  десять  років,
Ти  робиш  знов  щасливою  мене,
Вистачить  пару  кроків,
Щоб  зрозуміти,  любов  не  мине.

Не  розчиниться  у  повітрі,
Не  згорить  у  вогні,
Ти  потрібен  мені  при  світлі,
І  у  глибокій  тьмі.

Моє  серце  збільшило  ритм,
Воно  віднині  знову  живе,
Обмине  кожний  лабіринт,
Що  боліло  таки  заживе.

Врятував  моє  майбутнє,
Тепер  в  серці  моєму  живеш,
Наше  для  нас  незабутнє,
Нашим  спогадам  немає  меж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2018
автор: BlackEyes