Крізь серпанок у небі зірки миготять,
Ти і я сидимо на рипучому ґанку.
А комахи на світло слабеньке летять,
Що дарує старенький ліхтарик до ранку.
І так хочеться вірити в те, що ти добрий,
І твій чай у руках з ароматом кориці.
Разом з сонцем завжди ти тікаєш за обрій,
Після ночі вертаєшся на колісниці.
Може станеш для мене стрімкою рікою
І вплетеш в мої коси проміння і квіти,
Забереш всі печалі за обрій з собою,
А вночі знов прийдеш, щоби душу зігріти.
Крізь серпанок у небі зірки миготять,
Ти зі мною, мій День, на рипучому ґанку.
А комахи на світло слабеньке летять,
Що дарує старенький ліхтарик до ранку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793733
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2018
автор: Sukhovilova