Хатиночко моя,білесенька,
Як матінка мені ріднесенька...
В тобі пристань моя постійная,
І радість тут моя незмінная...
Щоранку я тобі всміхаюся,
Від горя і біди ховаюся...
Ти захистиш завжди,це знаю я,
Твоя я назавжди, а ти моя!..
Зі мною ти в біді і в радості,
Це відчуваю я в достатності...
І в холод,і в мороз захисниця,
Про це мені і в снах не снилося...
Зі мною ти завжди,ріднесенька,
Мені була і є теплесенька...
І я давно,як ти, а ти,як я,..
І доленька у нас на двох одна...
Свідком щастя була багато літ,
Зі мною ти знесла немало бід,
Та вірною була і нині є,
В тобі моє буття й щастя моє...
Я по тобі своє вимірюю,
І зрадити тобі не вмію я...
А ти мене завжди підтримуєш,
І сили ти мені примножуєш...
Болі і сум мої притушуєш,
Мрії й світлі думки припрошуєш...
Поле мого життя засіяне,
Вдячність тобі моя незміряна!..
Без тебе, мабуть я б,зламалася,
Від величезних втрат стопталася,
Пішла б у небуття нестримане,
І я тебе прошу: "Прости мене!"
Хатиночко моя, білесенька,
І ти уже,як я старесенька...
Здолаємо удвох всі негаразди дня,
В душі свої ніяк не пустим зла!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793755
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.05.2018
автор: геометрія