Повернути б весну у сосновому гаї,
Коли тьохкало серце й купалось в розмаї,
Як впивалася соком травнева природа,
І розквітла натхнення в душі насолода.
Шаруділи зізнанням незаймані квіти,
Шепотіли коханням розчулені віти.
У таємних куточках мохів оксамити
Устеляли бажання, росою омиті.
А каштанові свічі палали вогнями,
Почуття освітлити нічними стежками,
Пробиваючи темінь у шахті копалин,
На шляху не лишили недбалих прогалин.
Хоч весна швидкісні натискає педалі,
Все повернеться впору, але по спіралі.
Забуяють ліси, приберуться в обнови,
Теплий спогад гайне в солов‘їні діброви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2018
автор: Lana P.