Весна, не взявши й пені,
Нас тішила нівроку.
Останній день на сцені
Цьогорічного року.
Є вартою овацій
І не одної рими
За стільки декорацій
Із барвами живими.
За те, що грала вміло
Усі їй дані ролі,
Зігріла кожне тіло
І порухами волі
З оков звільнила ріки,
Ліси вдягла в пишноти,
В зело улила ліки.
Птахам купила ноти.
Я радо покавую
Із нею на прощання.
- О, весно, - їй скажу я, –
Спасибі за старання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793838
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)