[b]Нестерпна спека душить світ, остання літня ніч
На самоті сьогодні я, із сумом віч-на- віч
І повний місяць загляда в відчинене вікно
Ще вчора він світив для нас, а ніби, вже давно.
Вечірній вітер тихо спить сховавшись у колосся
І свіжістю не лоскотить розпатлане волосся
На серці давить і щемить, стискає і хлюпоче
Моє єство до тебе вмить притиснутися хоче.
Та стримує лиш сотня миль нестерпне це бажання
Через три ночі і три дні побачу я своє кохання.
31.08.2004
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч