Ви закриєте очі, щоб вас біль не тривожив,
Не пекла щоб картина ваше серце слабке.
Може зрине у думці: "Поможи йому, Боже!",
Та частіше буває: "Фу, негарне й бридке!"
І спішитимуть ноги від нього подалі,
Як з очей - так і миттю забудеться все.
Не працюють чомусь тут закони моралі,
Особистий ваш спокій завжди понад усе.
Але з"явиться раптом хоч хтось небайдужий,
Хворе тільце притисне ніжно так до грудей,
Й шепотітиме в вушко "Протримайся ще, друже!
Й допомога, ти ж знаєш, сходить теж від людей".
Такі люди спроможні весь світ захистити,
І розвіяти вітром чужі болі й жалі.
Серед цих небайдужих мені хочеться жити,
І любити всім серцем все живе на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793990
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 01.06.2018
автор: Любов Вакуленко