* * *
Пішов.
Піду в дольний Єрусалим.
Не маючи ні в чім, що є, потреби…
В Храм – Благодать-Огонь
зіходить з Неба!
Бог дасть: як православний я – із Ним.
Поміччю Божою себе хто переміг…
І не бажає земності, й багатства…
Голий, і босий, з голови до ніг…
Й корону духа залишивши, – в Його Царство…
Входжу, лишивши гук ворон
і гомін.
Зрікшись гріхів, ради Його любові,
Ради Її любові…
І спокій серцю – глибина Його,
і Її сховок.
Ради Любові.
19.11.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794090
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович