* * *
І куди ж мені йти –
аж дві хати пусті?
А навпроти лелеці не спиться...
Я ж у гості прийшов
і ромашки в руці...
Лиш колодязь води дав напитись...
Вже ні гомону тут,
ані радості тут –
пустка й щем бідне серденько крають...
Доберу у торбинку
я землю святу,
попрощаюся з рідним я краєм...
Заросла вже стежина
в дитинство моє,
у те царство безмежного щастя;
як же тінь його
душу мою дістає,
бо всі ті, що немає, все сняться...
01.06.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794102
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Променистий менестрель