Болить мені біда землі моєї,
Сиріт, що наплодила ця війна…
Бо без батьків зостались через неї…
Душа моя п’яніє без вина…
Болить мені, коли синів лишають
Того, що називається життям…
Хто право дав Московії «рєшалам»
Нас обзивати «украми», «сміттям»?
Болять мені і материнські муки,
Що з ними матері і день, і ніч,
Із дітьми, і з коханими розлуки,
Й вогонь ляка недогорілих свіч…
Болить мені, як чую дзвін тривожний,
Що сповіщає про відхід синів…
Таке забуть-пробачити не можна
Й не викинуть війни із наших снів…
24.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794127
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Ганна Верес