Я слухом бачу темряву,
Її понуру тьму.
Своєй пітьмою темною
Оглушує мій слух,
Щоб впитись в плечі пальцями,
Ламаючи кістки.
Слова тут будуть зайвими,
Бо каже: "Не втекти".
Вдихаю сонце зором,
Що сліпить мої очі.
Воно, ніби назавжди,
Позбавить зору хоче.
Ховаюсь окулярами
Від запаху проміння,
А відчуття, мов чарами
Хтось віє сновидіння.
Я нюхом чую дощ,
Що краплями своїми
Ламає кожен кущ
І всі мої надії.
І вже ніяк не можу
Вдихнути шелест вітру.
Нікого не тривожу.
Error* в зв'язку зі світом.
[i]*(з англ. - помилка)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794231
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2018
автор: DariaB