Ой й цвіла ж буйним цвітом
під вікном в саду орхідея.
Густо як зеленіли
у дворі перед входом верби.
Це було на початку,
коли ми з тобою прощались.
Ти тоді говорив -
розлучаємося ненадовго.
Але вийшовши за ворота -
гість за тисячі лі від хати.
На середині шляху свого
зустрів ти доброго друга.
Не обмовився ти тоді словом,
а душа уже ісп'яніла.
Не зачекала навіть,
щоб з вином зустрілися чаші.
Орхідея засохла,
й листя втратили верби;
Ти ж, як час вже підтвердив,
не дотримався свого слова...
Забирайтеся далі,
геть від нас, молодії люди,
Ті, якії у дружбі
зберегти не спроможні вірність!
Нічого вам не вартує
пожертвувати життям чиїмось.
Тож, чи важитиме щось відтепер для мене
розлука із отакими?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2018
автор: Тао Юань Мін