Коли весна тепла нап’ється вщерть
Й озветься щебетаннями-піснями,
Скупає землю грозовим дощем,
Місток-веселку кине над ланами.
Тоді й душа сп’яніє від краси,
І серденько заходиться тремтіти.
Здається, сам Всевишній запросив
Її до нього в небеса злетіти.
Я подарую посмішку ясну
Веселці і всьому земному раю
І привітаю сонячну весну,
Що на краплинках дощових заграє.
21.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794400
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.06.2018
автор: Ганна Верес