Коли вселилась в серце пустота,
Втрачаєш віру, сили, інтереси,
То знай – то просто втрачена мета
І врівноважені бажань терези.
Досяг чого хотів і зупинивсь?
Такий життєвий хід – недопустимий!
Окресли нову мрію і борись.
Шляхи до мрій бувають непростими…
А щастя – лиш в труді і в боротьбі…
З пасивністю, байдужістю і лінню
Прийдеться позмагатися тобі,
Якщо не хочеш стати просто тінню…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794425
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.06.2018
автор: ЮНата