Всі спогади минулих протиріч -
Миттєвості розмитої картини...
А, зрештою, і все, до чого лину -
Миттєвості, забарвлені у ніч.
Хоч знаю я: і в щасті, і в журбі -
Любов твоя мені дарує крила!..
На жаль, не маю я такої сили:
Натхненням вічним сяяти тобі.
Згорить колись в мені моє тепло,
Якого відчувати прагнеш вічність!
Миттєве все. У цьому й вся трагічність.
Прозора філософія, мов скло.
Але сьогодні, зараз, віриш, ні? -
В тобі я... хоч життя таке миттєве.
... Чи ж винна я, що рай зганьбила Єва
Й лишила нам миттєвості одні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2018
автор: Елена Марс