Ти забула мене у небі,
Я, як зірка, в забутім краю
У сузірї Стрільця та Лева
Я про тебе не забуваю.
І тягну я до тебе промінь,
Але холод мене тримає
За простягнуті ті долоні
Я тебе завжди памятаю
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу, не забувай
Мій погляд тобі із неба.
Я ще чую твоє мовчання
Та твій подих мене колишить.
Ти малюєш вранці кохання,
А надвечір мене полишиш.
Забуваєш про мене в ночі,
Та ті зорі тобі не вподобі.
Ти заплющиєш сині очі
Та цілуєш губами по лобі.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу, не забувай
Мій погляд тобі із неба.
Бувай, бувай.
Не знаю, як буду жити
Бувай бувай,
Я долю буду просити.
За тебе, як буцім про себе
За вранішніє зізнання
Я долю буду просити
За тебе, моє кохання.
Бувай, бувай.
Я поруч завжди для тебе
Я прошу не забувай
Мій погляд тобі із неба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2018
автор: Dema