Крізь мить у вічність
Коли вже не сила
Безсила
Але з серцем гарячим
Дивитись вічності у вічі
І бачити когось
Багряним горизонтом марити собі
Марити про вічне
І когось знайти
Шукати прекрасне в чиїхось дебрах самоти
І ніяк це не зветься
Воно приходить само
І тільки потім розсміється
Цілуючи гарячі повіки
Відкрию вікна
Відкрию двері -протяг
Нехай видує колись і завіє зараз
Я відчуваю
Я вмію
Калатає, б'ється і моментом неспокій
Ми ніби перила-"занадто"
Хвилинно високі, хвилинно круті
Торкнутись ніжно твої скронь
Пропасти безвісти
Залягти в твоєму серці назавжди.
Тримай мою руку. Не йди.
Будь поруч, для тебе зліва завжди пригріте місце.
А взагалі. Не потрібно говорити багато і пусто. Потрібно говорити по факту- люблю. І не думати про інше. Будь ніби з фільму,але кращим( будь справжнім). Тримай руку міцно і поринай у мої обійми. Чи буде в нас завтра? Не знаю. Ми маємо сьогодні. Зараз, вже. Іди до мене. Падай поряд. Дивись мені в очі. Я буду плакати. Я буду сміятись. Я буду з тобою. Я буду твоя. Ти говори. Багато. Я не перебиватиму. Я орендую твоє серце надовго, а потім викуплю на все.
Ти зрозумієш. Не буває занадто рано. Буває саме тоді. І саме тобі , пишу. Ти зрозумієш. Ти все розумієш. Не шукай в мені ідеал, ти не знайдеш. Але я маю вірність, сміх і багато такого, на що люди кажуть "любов".
Не боятися відстані, слів і думок "отих". Це надто просто.
Я летітиму пташкою, крізь кілометри і відстань що зараз. А ще я тобі співатиму коли місто засне.
.. бо ти в мені є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2018
автор: 8Miriam8