Червоне табло - уже два-нуль-два, сопуть у траві цвіркуни.
Сичить як зміюка трава, ганяють в квача кажани.
Шепоче щось вітер в щілину вікна, облизує штори ніжно.
Не ворухнусь - закувало в кайдани розхристане мокре ліжко.
Уже вивчив розклад усіх поїздів, кожної електрички.
Ось і ще одна прогриміла посудою істерички.
Звідки туман у моїй голові?, Нема коло мене курців.
Та краще вже він, аніж кляті думки що голосять десятком роїв.
Сотні роїв, тисячі, позаздрив би навіть Сенека.
Отака вона... літня спека.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794678
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 07.06.2018
автор: Деймон Парслі