ТРАВА У ТРАВНІ…

Трава  у  травні  стигне,  як  жита,
І  колоски  шовкові  викидає.
З  ласкавим  вітром  музику  складає  -
В  ній  дух  землі  і  неба  висота.

Потоптана,  пом'ята  не  впаде,
Умиється  холодною  росою.
Покошена  -  оттавою  зійде,
Як  перше  вабить  плоттю  й  красотою.

Стеблина  кожна  кличе  мов  -  живи!
Будь  молодим,  як  зелен  цвіт  весною.
Волошку  ніжну  марно  не  зірви,
Йди  до  людини  миром  -  не  війною!

Так  схожа  доля  вічної  трави
На  долю  жінки  -  матері  земної.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794701
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2018
автор: Іван Демченко