ГАРМОШКА

На  проспекті,  між  домів  високих,
Де  життя  мінливі  дні  снує,
Котрий  день  гармошка  одинока
То  печаль,  то  радість  виграє.
Сам  музика  сивий,  наче  голуб,
Сяють    нагороди  в  три  ряди,
У  весняну  сонячну  погоду
Рано-вранці  поспішав  сюди.
Обережно  обіймав  трьохрядку
(Він  тоді,  здавалось,  молодів),
Поведе  рукою  для  порядку,
Доторкнеться  хвацько  до  ладів.
І  покличе  тихо  за  собою
Не  нова  задумлива  гармонь
У  бліндаж,  де  часто  після  бою
Гоїв  рани  перший  батальйон.
Промовляє  все,  що  пережите,
То  злетить  до  неба,  то  замре.
Хтось,  бува,  полізе  за  грошима,
Та  музика  грошей  не  бере.
А  сьогодні  чомусь  не  з'явився,
Може  грає...  в  ріднім  бліндажі.
Піднялись  дерева  буйнолисті
На  його  останнім  рубежі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794776
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 07.06.2018
автор: Іван Демченко