Запитала я у неньки
Чом болить моє серденько.
Мати голову схилила.
Може, доню полюбила.
--Знаєш, мамо, серце б’ється,
Наче пташка з клітки рветься.
Може випустить на волю,
Щоб зустріло свою долю?
Покохала хлопця нині.
Покохала очі сині.
Він зі мною пожартує,
Приголубить поцілує.
--Доню, я сказати мушу.
Зазирнути спробуй в душу.
Сивина на скронях в неньки.
Ти ж бо є моє серденько.
В небі зіронька сіяє.
З нею місяць розмовляє.
Срібне сяйво їхня мова,
Для коханих колискова.
Доня клітку відчинила.
Пташка крила розпустила.
Спів її довкола ллється.
Тільки в неньки серце рветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2018
автор: Ніна Заєць