Чому я досі молодий бунтар?
Тому що раб життя у цьому світі!
Де смуги – гонор / по спині удар
Рожеві і криваві в розмаїтті...
Рожеві – діти вимручих надій,
То мрії самовтішні, порожнецькі,
Що моляться мені: "Зроби, зумій!
Порви кайдани, споконвік старецькі!.."
А я їм у безвихідді годжу...
– Вони ж молитись краще мене вміють!..
То ж кілька батогів ще заслужу,
Хай нові басамаги спину гріють!..
7.06.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794792
Рубрика:
дата надходження 07.06.2018
автор: Ніколя Петрович