Минуло вже давно за шосту,
І день спішить за горизонт,
Напнувши над собою зонт.
А ще не видно передмістя.
Останні промені поспішно
Прощально глянули униз.
В чеканні вечір вже завис,
Щоб обійняти землю грішну.
А сонце підганяє: «Швидше їдьте!»,
У лобове постукуючи скло.
Скотилося на захід і зависло,
Дня скибку видерши у пітьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794793
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.06.2018
автор: Valentyna_S