Заховалось сонце за вербою
Сплять покоси сіна на долині,
Над ставком лежить туман молочний
Чути співи птахів на калині.
Ніч село рядном чорним накрила
Сплять гаї, діброви і поля
Спить від спеки літньої стомившись
Рідна гнідинцівськая земля.
В тиші мертвій можна лиш почути
Птахів гомін у зеленім листі
Трепет ніжних росяних краплинок,
Що бринять в калиновім намисті.
Вже не чути пісень жартівливих
Вже дрімають в травах нічні роси
Спить верба над ставом
Опустивши в воду зеленасті коси.
05.01.2000р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч