Чеканити вірші-монети,
Писати трагічні сонети,
Вмирати під свої памфлети самому собі -
Невже ти на дні?
Що б не сталось - аналізувати,
Рефлексія - найкращий дозатор.
Що толку, коли всі думки - то попіл наступної пляшки на дні?
Зневіритись,
Здатись,
Розпростертись в собі,
Знайти гострий кут задля дорікання.
Та скільки тих гострих кутів, коли ти людина?
Чи лиш імітація?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794877
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.06.2018
автор: Андрій Безсовісний