Не може ніщо мене так збагатити,
Покращити тонус і серцебиття,
Як змога проста мандрувати по світу,
Захоплено й легко, бо рух – це життя.
Я знову в дорозі, до славного міста,
Попереду Львів, кілометри летять.
І радість в очах неприховано чиста,
І сходить якась неземна благодать.
Везу із Полісся, вам друзі - львів'яни,
З теплом і любов’ю частинку душі.
До вас в ці хвилини ще ближчою стану,
Для мене усі ви давно не чужі.
У вулички ваші зануритись хочу
Наповнені шармом інтриг і легенд.
І вже ароматами кави лоскоче
Злетівши у спогад улюблений бренд.
Свій ранок почну в романтичному Львові,
І буду ловити в заручники час.
Нестримно зізнаюся Львову в любові,
А разом із ним, певно, кожному з вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794904
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2018
автор: Світлана Вітер