Ти — вільний, як вітер, злітаєш над світом.
Я корені маю, у землю пускаю,
Вростаю глибоко, а ти так високо
Летиш наді мною і пестиш рукою
Біляве волосся — пшеничне колосся.
У душу пірнаєш, мабуть що, кохаєш.
Нам весело й любо, моя ніжна згубо.
Ти — неба родина, я — поля зернина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2018
автор: Lana P.