ХВАЛИВСЯ ПАСТУХ СОРОЦІ
Хвалився ,зазнайкуватий пастух сороці
''що має владу над вівцями на долині''
замріяний, сидить на березі на толоці...
а отара, сама пасеться у росяній конюшині.
Що є царем, господарем -Саza Nostra...
йому у ноги ,встеляються квіти польові,
на базарі ,продає, кусають ціни'' сuando соsta'',
знає, магію чарівних слів і ідуть купці.
Жене, отару овець без душі у трави поколіна,
недалеченько ліс. Річка, яку веде до водопою....
розлетілись, розійшлись, зайшли у пахуче сіно,
а він виглядає, їх на кручі під високою горою.
Паслася отара, щипала барвінок часник,
напихалa різнотрав'я ,що завухами тріщало....
де будяк, терни обійшла, щоб невколоти язик-
оминала стороною, щоб необпекло кропиви жало.
А вівці ,барани, козли трудились ,щоб прожити....
проросло сало, кожухова шерсть у золоте руно,
служать ,довгі літа, щоб своєму пану догодити...
у хаті ,був хліб і пив заморське солодке вино.
Виспався, вигрівся чолов'яга під сонцем до обіда,
із нагайкою,бичує їх до бистрої річки до води-
а натомлена отара ,біжить до джерела до літа,
напитись, водиці і відпочити від спраги і жари.
А жадний, думає, щоб нажитись на скотині...
примножити золото срібло у скарбницю ліри ,
заганяє у гето, їм із очей сльози котяться,як дитині...
людина,знищує тварини,рубає ліс і розпалює війни.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794934
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 09.06.2018
автор: Чайківчанка