Отак і живу: від заходу сонця й до сходу
викреслюю знов без тебе дні і літа.
Так і живу - виглядаю із моря погоду
й оглядаюсь назад... наче ще й не жила.
Так і живу: бережу кожен спомин про тебе
не йму віри прогнозам , що буде гроза.
З дому вийду у сукні, тій що кольору неба
невпопад нині знову її одягла.
Так і живу: невпопад вже давно із собою
хочу прозу, а знову напишу вірша.
Так і живу. А мені би хоч крихту спокою
й ще каву на двох без цукру і молока...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2018
автор: ОксМаксКорабель