Скільки роботи, скільки сліз...
Яка жорстока рабська доля
Вже весь зачумканий, обріс,
Повилась плачем наша воля!
Скільки поламаних надій
Студентський сон - наївність, дурість!
А скільки нездійсненних мрій!
І так проходить наша юність!
О , Ярославна, плач твій чую!
І серце крається од болю
Я душу тут свою катую,
Мене катують , мою волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794984
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2018
автор: дівчина з третього поверху