Проснувся я раніш від сонця... та ранок вже дививсь
в віконця. Він розбудив всіх солов'ят. Від їх пісень проки-
нувсь сад, плодами до землі нагнувся. Ранок люб'язно по-
сміхнувся.
Про щось із вітром гомонів. Той шепотів щось... шепотів.
Почули квіти ту розмову. Проснулись. Вмилися росою. Пе-
люстки стали розкривати. Так гарно квітнуть навкруг хати!
А ранок мав багато справ. Тут заскрипів, там запищав.
Ще він дзвінкими голосами закукурікав для нас з вами.
Корова Лиска потягнулась, Рябко загавкав. Кінь Гнідко,
скажу, проснувся вже давно. І курочки засокотіли, бо дню
новому теж зраділи.
І засміялося віконце... Побачив я, як сходить сонце!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795099
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 10.06.2018
автор: Надія Башинська