О, ЗОРЯНА НІЧ…

Розсипалась  зорями  ніч
і  сміхом  дзвінким  десь  у  гаю.
Торкаюсь  коханої  рук
і  радість  легку  відчуваю.

А  місяць  на  нас  задививсь
і  зорі  ясні,  що  у  річці.
Купаються  там,  де  кленок
шепоче  щось  тихо  смерічці.

         (2р.)О,  зоряна...  зоряна  ніч!
         Ясна.  Привітна.
         Зі  мною  дівчина  моя,
         як  зіронька  світла!

Хлюпочешся  в  чистій  воді
і  срібною  хвилею  граєш.
О,  зоряна...  зоряна  ніч!
Для  нас  ти  вогні  розсипаєш.

Торкаються  чари  твої
тонких  струн  душі  й  мого  серця.
Доріжкою  срібною  міст
побіг  через  річку  й  озерця.

         (2р.)О,  зоряна...  зоряна  ніч!
         Ясна.  Привітна.
         Зі  мною  дівчина  моя,
         як  зіронька  світла!

Розсипалась  зорями  ніч
і  сміхом  дзвінким  десь  у  гаю.
Торкаюсь  коханої  рук
і  радість  легку  відчуваю.

Ця  радість  моя  через  край,  
коханій  вона  передасться.
Бо  ж  світиться  зоряна  ніч,
дарує  закоханим  щастя.

         О,  зоряна...  зоряна  ніч!
         Ясна.  Привітна.
         Зі  мною  дівчина  моя,
         як  зіронька  світла!

         О,  зоряна...  зоряна  ніч!
         Для  нас  ти  -  знаю.
         Зі  мною  дівчина  моя.
         Її  я  кохаю...









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795442
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 13.06.2018
автор: Надія Башинська