Біжить стежина в моє дитинство.
Там ,за селом,старезний млин.
В нім дід Левко,мабуть,столітній.
І дивна казка живе у нім.
Біжить стежина в моє дитинство,
Сріблиться в полі свята стерня.
Шумить діброва -моя сестриця,
І мене ростом вже обганя.
З дубів спадає прамудрий жолудь.
Клен золотим осипа дощем...
По цій стежині мого дитинства
Сьогодні з сином удвох ідем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2018
автор: Олександра Данилевська