прірва… тату.

Між  нами  прірва  з  докорів  й  образ...
І  з  кожним  днем  все  глибша.  Розумію.
Я  так  хотіла,  тату,  і  не  раз!,
Забути  все.  Простити.  Та  не  смію.

Не  можу  першою  до  тебе  підійти.
Боюся  спроба  видасться  невдала.
Якби  ж  хотів  змінити  щось  і  ти
...
То  прірва  в  мить,  лиш  тріщинкою  стала  б.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2018
автор: Svetok