Є люди, що живуть без Бога,
І їх це зовсім не гнітить.
Ба, більше, ненависть і злоба
Несуть натхнення в кожну мить.
Сприймають світ, як замороку.
Все створено на шкоду їм:
Від дітей – слиз, від котів – блохи,
Від птахів – шум, від сонця – пил.
Коли життя у темних барвах,
Не радує прийдешній день,-
Світ не змінивсь, сам, ненароком,
Примкнув у табір злих людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795711
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2018
автор: Пісаренчиха