Парасольки і плащі —
В Копенгагені дощі
Затуманили квартал,
Поспішають у канал,
Що поєднує моря —
Там, де вікінгів земля,
У пронизливих вітрах
Переборює свій страх.
Умиваються дахи,
Утішаються птахи,
Босоногих горобців
Чути радісне «ців-ців!»
Темні води в бульбашках
Оживають у казках
Ганса Андерсона знов,
Як Русалчина любов,
Що лишилась без вінця,
Заполонює серця,
Будить хвилі з глибини,
Під чаїними крильми.
Добрий Карлсон і Малюк
Бадьорять краплинок стук.
Їхні обриси в очах —
Копенгаген у дощах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2018
автор: Lana P.