Переболить… Не плач, моя лебідко…
Затихне… в серці щемкий біль…
Час – лікар, він лікує швидко,
Дарма, що спогад в душу лізе звідусіль…
Мине… і знов цвістимуть ружі…
Сльозами по щоці відкапотить…
і погляд на собі зловлю байдужий,
той погляд, що і влітку холодить.
Не злись… це почуття плебейські,
Бо королеви по життю йдуть з вальсом в такт,
Ти – вища за проблеми всі житейські,
Не злись, бо злість гірка на смак
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2018
автор: Волинянка