( етюд)
Повітря тут пахуче і густе,
А небо до безмежності прозоре...
Розкинув крила широченний степ
Від дніпрови́х порогів аж до моря.
Повзуть чумацькі мажі спроквола.
Дріма тепло у сонця на припоні.
Гойдається від вітру ковила,
Неначе гриви половецьких коней.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2018
автор: alfa