я чомусьо сталась як земля у серпні
висушена зжата і глуха
руки ноги чомусь надто терпнуть
кам'яніють стоншені вуста
може смерть стоїть
обнятись хоче
може то всьо видушені ночі
з виноградно-нафтових чорнил
може просто бракне білих крил
може
то любов
і знову мовчазна
знов омана і пуста дрімота
я чекала його ствердний знак
я чекала довго і достоту
нині годі
нині буде плин
плин дощів що змиють спраглі ночі
нині буде гострий тин
де зів'яли лілії дівочі
ні
то не любов
лиш серпня німота
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2018
автор: rayocri