Всього потрохи

Може  "Made  in  Heaven",
Може  "Let  it  be".
Я  ще  повністю  не  певен,
Ну,  і  вірний  лиш  собі.

Химера  дивноти  думок
Приїхали  у  гості  "на  деньок".
І,  як  то  часто  в  нас  буває,
Вже  місяцями  у  голівці  посиджає.

Сміється,  бавиться,  глузує,
Кидає  імпульси  дурні,
А  ти  сидиш  собі,  мудруєш  -
Сміливість  з  страхом  у  борні.

І  наче  бунт  ти  подолав,
Вже  ніби  і  похід  почав,
"У  генеральний  бій!"  кричав.
А  потім  легковажність  вгамував.

Іду  у  бій,  "іду  на  ви"
І  зовсім  трохи  підготовки,
Залишив  в  голові  промовки
І  лише  справи,  бій,  рови.

Біжиш,  чекаючи  супротив,
У  голові  все  каша  й  страх...
Добіг,  голівку  вверх  і...ах!
І  файна  панночка  навпроти.

І  сопор,  ступор...  Шок.
А  зброя  розлетілась  навсебіч.
Ти  дивишся  й  не  розумієш  у  чім  річ.
Все,  як  й  передбачав  пророк.

Вперед  крокуєш  несміливо,
Забувши  все  довкола.
Схиливши  голову  чутливо,
Минаєш  ти  останнього  вже  рова.

І  відданість  показує  статура.
І  віддаєшся  у  її  прекрасні  руки.
Й  не  відаєш  весела  чи  понура...
Й  не  відаєш  -  краса  чи  муки...

А  просто  любиш  й  віриш,
А  просто  відчуваєш  -  це  вона...
А  може  просто  мариш?
А  може  це  лише  вода?

Ти  ризикуєш  все  одно,  здаєшся,
А  буде  далі  що  чи  ні?
Лиш  зараз  все  тобі  здається
Що  вже  ми  ніби  і  не  вороги...

Шестикрил  02.2018-06.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796065
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2018
автор: Шестикрил