Розбиту чашу, амфору, посуду
Ще можна відновити!... Серце? Ні!
Зібрати по частинках, що повсюди
Розкидані уламки кам'яні...
І швами золотими, щоби люди
Узріти не змогли у далині
Ці тріщини, заховані у грудях,
І шрами, що присипав білий сніг...
Так ніжно, пензлем, барвами уру́сі
З'єднати скалки жовтим порошком.
Відкинути світ внутрішніх дискусій.
Довершеним, ридаючим мазком
Закінчити роботу у спокусі...
І серце залишити між рядком...
Кінцугі або кінцукурой - японське мистецтво реставрації керамічних виробів за допомогою лаку, отриманого з соку дерева Уруша, змішаного з золотим, срібним або платиновим порошком.
Філософська основа мистецтва кінцугі полягає насамперед у тому, що поломки і тріщини невід'ємні від історії об'єкта, і тому не заслуговують забуття і маскування.
Урусі — лак на основі живиці з вмістом урусіолу, що добувається з смоли японського лакового дерева родини сумахових.
© Володимир Верста
Дата написання: 18.06.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796139
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 18.06.2018
автор: Володимир Верста