Все дрімає навкуг... Стихло.
Так спокійно душі. Світло.
Сяйво зорі ясні розсипають.
Натомилась земля. Присипляють.
Хоч притихла ріка... Плине.
Сну її не спинить. Лине.
Він лиш верби приспав. Нахилились.
Думу думають в сні. Зажурились.
Чому журитесь ви, рідні?
Хай хоч в снах думи ті... світлі.
Добре тут. Гарні ви над рікою.
Пустіть думи гіркі за водою.
Хай водиця свята змиє.
Вранці личка ясні вмиє.
Буде пісня дзвінка для всіх литься.
Соловей заспіває між листям.
Новий день принесе світло.
Стане весело всім... Вільно.
Знаю, схилитеся ви ще нижче.
Бо до щастя тепер значно ближче!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796339
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2018
автор: Надія Башинська