БОГ-ЦЕ ХРАМ ПІД НЕБЕСАМИ
Богу, не однаково, якою дорогою ідеш ти?
Про що думаєш?, що робиш? ,що читаєш?
він все чує ,бачить ,своє дитя поміж юрби...
з висот, на тебе споглядає, що ти обираєш?...
Бог -це добро милосерддя ласка і любов,
дає надію розум, світлі помисли і життя...
із чаші віри ,приймати причастя тіло і кров-
є взірцем,божого сотворіння- земного буття.
Якщо тебе, звати високим ім'ям людини...
то живи, згідно писання святого закону,
не смій, оплювати душу убогу сиротину,
не гостри ,ніж у спину -безпомічному малому.
Бог -це храм, дорога життя під небесами!,
перебуває у сонцю, вітру, дощу і грози...
він є повітря, джерело, яке тече над берегами
засіяне зерно добра .Хліб, який споживає я і ти.
Бог -є твій Отець, духовний вчитель і наставник!,
лікар-кволих душ, пастир-заблукавшого ягня...
а людина, як мурашка, яка снує свій муравник...
без Бога — дикун, пожирає, вбиває - життя.
Де моляться ,двоє,перебуває Бог між ними...
не страшний , у вовчій шкірі оскаженілий звір ,
їх охороняє ,захищає ангел із божими святими...
в океані- потопаючому подасть руку і ласк безмір.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796414
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 20.06.2018
автор: Чайківчанка