Боровик, - чудо природи,
Кращий гриб з грибів ...
Любить сонячне узлісся,
Дорогу, стежину,
Де найбільше люди ходять, -
Там й ховає спину.
Один з другим через крок
І завжди його братОк
Вам покажеться поблизу
З під сухого листя, хмизу.
Прокрутіть його за ніжку
Не пошкодивши доріжку,
Щоб грибниця не пропала
В цьому місці вас чекала
Ще не один рік, - щедрим урожаєм
З радістю навзаєм.
Так, - це справжній чудо гриб
Ви на нього тільки – глип !..
Більш не виросте, зав’яне,
Прикривай, не прикривай,
Як знайшов, - зразу зривай.
Не любить, щоб підглядали
Й що маленький не казали.
Сам росте він в одну ніч, -
Йдеш по стежці: “ В чому річ ?!!”,
Вчора не було нічого,
А тут капелюха свого
Вже у всій красі знімає
Вам в устах усмішка грає,
Бо знайшли , - БОРОВИКА !!!
Вищу радість грибника !
20.06.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796444
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.06.2018
автор: Олекса Терен